Знання – це скарб, а вміння вчитись – ключ до нього!

1 вересня знову зібрало нас у рідному колі. Усі шляхи цього дня ведуть до навчального закладу, де розпочинається новий навчальний рік, який означає відкриття нової омріяної дороги – дороги до знань, дороги до нових звершень. Особливим і, безперечно, визначальним він стане у житті  для наших першокурсників, які, серед численності навчальних закладів України, обрали європейське спрямування КВПУ будівництва і дизайну. Не менш важливим навчальний рік для наших випускників, які будуть утілювати здобутті знання на ринку праці.

З усією теплотою цього дня висловлюємо слова подяки працівникам освіти, які не тільки діляться своїми знаннями, а й виховують молоде покоління свідомими громадянами, справжніми патріотами своєї держави. У КВПУ будівництва і дизайну  про патріотизм виховання  засвідчує тематичне спрямування позаурочних заходів.

 

Прощання із навчанням!

 У житті кожного учня є момент розлуки зі своїми вчителями, майстрами виробничого навчання, навчальним закладом. Це свято для багатьох є тим кордоном, за яким учні стають дорослими, самостійними, переходять стежиною в широкий світ дорослого життя. Останній урок за партами училища, остання спроба підтвердити знання з обраної професії на Державному  кваліфікаційному іспиті, і ось довгоочікуваний випускний, який у Київському вищому професійному училищі будівництва і дизайну розпочався з 24 червня 2015 року до 26 червня 2015року.

 

Кожна із випускних груп мала свій випускний бал, де уся родина училища зібралася на традиційне свято вручення атестатів та дипломів.  На  урочистостях  були присутні гості: представник управління Аврамчук Віра Анатоліївна, директор приватного підприємства «Туристична агенція «Тур Світ» - Костенко Наталія Віталіївна.

 

 

Директор училища Алексенко Георгій В’ячеславович та заступник директора з виховної роботи – Найверт Юлія Олександрівна, заступник директора з навчальної роботи – Тумановська Анна Миколаївна, заступник директора з виробничої роботи Корінчевська Валентина Володимирівна та гості вручили випускникам атестати та грамоти за високі досягнення у навчанні та активну участь у громадському житті училища. Приємно ще раз привітати найкращих учнів училища, які наполегливою працею та знаннями заявили про себе та навчальний заклад на Всеукраїнському рівні – це Бевз Юрій та Капітоненко Олександр. До вітань директора приєдналися гості, батьки, педагоги.

 

Дорогі випускники! Не забувайте, що вчилися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі свого училища, котре дало вам путівку в життя.

 

Свято науки!

Не так давно переступили поріг Київського вищого професійного училища будівництва і дизайну учні-першокурсники, які не могли звикнути до вимог нових викладачів, уроків виробничого навчання, виробничої практики. Але це все вже позаду… Прийшли до омріяного фінішу – закінчення навчання – свято Науки, яке тривало протягом тижня – з 19.06. 15 до 25.06.15.  У перший день, 19 червня 2015 року, розпочали роботу Державні кваліфікаційні комісії з присвоєння кваліфікацій учням випускних груп. Так учні випускної групи №31 за професією «Штукатур, лицювальник-плиточник, маляр» успішно слали ДКА. Голова Державної кваліфікаційної комісії, заступник голови правління з виробничих питань ПАТ «Трест Київміськбуд-3» Тимошенко Олександр Миколайович, який відмітив високий рівень підготовки, теоретичних знань, практичних вмінь і навиків за отриманими професіями учнів групи № 31.

Наступними смак захисту 23. 06.15 відчули учні групи 37, 36 «Адміністратор. Агент з постачання. Діловод» та учні групи 32 «Елетромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж. Електромонтажник з силових мереж і електроустаткування. Електрозварник ручного зварювання». Голова Державної кваліфікаційної комісії – Кучеренко Юрій Володимирович – начальник ПАТ «Трест Київелектромонтаж» СМУ № 34 відмітив належний рівень підготовки та високий рівень теоретичних знань, практичних умінь і навиків учнів за отриманими професіями.

25.06.15 настав день захисту для учнів груп 33 «Оператор комп’ютерного набору. Конторський (офісний) службовець (бухгалтерія)»,  групи 35 «Агент з організації туризму. Груповод» та ТУ-1 «Адміністратор. Агент з постачання», ТУ-2 «Електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж». Кожного переповняло хвилювання, хоч до цього тривала клопітка робота учнів під пильним керівництвом викладачів спецдисциплін та майстрів виробничого навчання.  Роботи мали успіх. Адже на високому рівні оцінили наукові здобутки представники підприємств за кожною професією, які були запрошені на захист дипломної роботи. Це: Долінко Ольга Миколаївна – менеджер з персоналу ТОВ «Епіценрт-К»; Костенко Наталія Віталіївна – директор приватного підприємства «Туристична агенція «Тур Світ»; Ратушна Олена Олександрівна – менеджер з персоналу ТОВ «Рітейл-Іст»; Кучеренко Юрій Володимирович – начальник ПАТ «Трест Київелектромонтаж» СМУ № 34, Тимошенко Олександр Миколайович – заступник голови правління з виробничих питань ПАТ «Трест К;иївміськбуд-3».

По закінченню Державно кваліфікаційних іспитів, випускників  привітали представники підприємств – голови державної екзаменаційної комісії та запропонували направлення на роботу до підприємств міста Києва та Київської області.

 

Запрошуємо на навчання!

У Київському вищому професійному училищі будівництва і дизайну 20 червня 2015 року відбулося свято майбутнього – День відкритих дверей. Поріг навчального закладу переступили абітурієнти, які визначилися із майбутньою професією та обрали шлях у майбутнє за європейськими стандартами. Діти та батьки мали можливість детально познайомитися із викладачами та майстрами виробничого навчання, долучитися до майстер-класів.

Родзинкою став майстер-клас із загальноосвітнього предмету – хімія, де всі присутні мали можливість спостерігати за хімічними процесами та реакціями.

 

Учні зможуть приборкати пожежу!

На базі Київського вищого професійного училища будівництва і дизайну 19 червня 2015 року о 10 годині відбулися практичні заняття із техніки безпеки під час пожежі та евакуація учнів.

Першим і головним завданням була евакуація учнів навчального закладу та майстер-класи працівників протипожежної служби. У ході цих заходів учні мали можливість наочно познайомитися із засобами пожежогасіння: пожежним рукавом, обладнанням пожежної машини та вогнегасниками. З метою кращого засвоєння інформації учні самостійно, але під пильним наглядом працівників протипожежних структур  випробували вогнегасники та протипожежні рукави.

Завершенням протипожежних навчань стали відео уроки, де продемонстрували різні механізми евакуації.

 

Никто не забыт и ничто не забыто или Наш дед - Герой!

 

 

 

Мой дед  Шепелев Николай Гаврилович родился в с. Урицком Липецкой губернии 15 декабря 1909 года. Село тогда называлось Царево. Как рассказывала моя прабабушка, дедова мать, что в нем не было крепос­тного права, так как оно принадлежа­ло царю и считалось государствен­ным. Село было большое, но грамот­ных мужиков было очень мало. Мой дед был третьим сыном в семье. Учился он в сельской школе, закончил 7 классов. Помогал отцу по крестьян­ским делам.

В 1927 году дед уехал на Донбасс в г. Енакиево. Работал котельщиком на металлургическом заводе. Еще в де­ревне его приняли в комсомол, а на заводе избрали секретарем комсо­мольской ячейки. В 1930 году женил­ся на девушке из Москвы, и получили комнату в общежитии.

В 1931-33 гг. дед служил в Крас­ной Армии в г. Летичеве Хмельниц­кой области, окончил школу млад­ших командиров, стал старшиной пулеметной роты.

По возвращении со службы был направлен в отдел рабочего снабже­ния того же металлургического заво­да в г. Енакиево. Семья по-прежнему жила в общежитии, через год у них ро­дилась дочь, через два – вторая, од­нако обе умерли в раннем возрасте. Поэтому, когда в 1935 году у них ро­дился сын (мой отец), семья перее­хала в г. Конотоп.

Во время немецко-фашистской ок­купации дед с помощью друзей – под­польщиков устроился работать на скотобойню и имея постоянные кон­такты с партизанами-ковпаковцами.

 На второй день после освобождения Конотопа в сентябре 1943 года он ушел на фронт. Вскоре за форсиро­вание Днепра севернее Киева деду было присвоено звание Героя Совет­ского Союза за захват и удержание плацдарма на правом берегу.

Тогда у  него на личном счету было 2 подбитых фашистских танка, 1 самолет – разведчик и около 300 убитых фашис­тов. Стрелок 385-го стрелкового пол­ка, рядовой Николай Шепелев отли­чился 01. 10.1943 г. при отражении кон­тратаки противника у с. Ясногородка (Вышгородский р-н Киевской обл.). Когда выбыл из строя командир ро­ты, Шепелев взял командование ро­той на себя. Контратаку противника удалось отбить.

При освобождении Киева дед был тяжело ранен в грудь. До зимы 1943 г. находился в госпитале. Там и узнал о присвоении высокого звания. Из гос­питаля поехал в Москву, где М. И. Ка­линин вручил ему орден Ленина и Зо­лотую Звезду героя за № 1921. В на­чале 1944 года дед вернулся на фронт и до конца войны воевал в 13-й от­дельной Барановичской автомобиль­ной бригаде.

Освобождал Украину, Белоруссию, Польшу. Имел медали «За освобож­дение Варшавы», «За взятие Берли­на». В Берлине войну и закончил в звании младшего лейтенанта. Служил до ноября 1946 года на должности начпрода отдельной автомобильной бригады в г. Потсдам.

По воспоминаниям отца, дед о вой­не рассказывал как о тяжелой и опасной работе, полной крови и смерти.

После демобилизации дед прие­хал жить и работать в Киев, город, за который он сражался. В Киеве он при­обрел маленький домик на рабочей окраине, которая называлась Шулявка. Интересно, что в 1905 г. здесь ро­дилась первая Советская власть, объявившая себя Шулявской республи­кой. Стал работать дед, как и до вой­ны, заведующим столовой завода «Точэлектроприбор». Потом был пе­реведен директором гастронома, а позже, из-за болезни, заведующим павильоном одного из рынков Киева.

Был очень добрым, общительным. Кажется, пол-Киева были у него в друзьях Дружил с Ковпаком Сидором Артемовичем, с очень многими фронтовиками. В доме всегда было много гостей. Что имелникогда не прятал, всем делился. Всегда помо­гал друзьям и знакомым решать их проблемы.

Умер он внезапно, на второй день после выписки из госпиталя. Пошел на работу после месячного перерыва. В кругу сотрудников и друзей он чув­ствовал себя приподнято, весело, бодро. Обрадовался, что снова встрою, что снова нужен людям. От вол­нения поднялось кровяное давление, и случился инсульт. Скорая отвезла ого в госпиталь, где он через сутки скон­чался – 5 июля 1958 г ода. Похоронен на Шулявском кладбище в Киеве.

В 1968 году горисполком поставил на эго могиле черный мраморный обелиск. Ежегодно здесь в День По­беды собирались пионеры и студен­ты Института гражданской авиации на траурный митинг. Жива дочь Героя – Вера Николаевна Ткаченко (Шепеле­ва), две внучки и я – внук!

                                                                                                       внук Кирилл ШЕПЕЛЕВ

 

Щоб пам’ятали!

«Щоб пам’ятали!»

08 травня 2015 року на базі нашого навчального закладу відбулася урочиста лінійка пам’яті, присвячена 70-й річниці перемоги в Німецько-Рядянській війні. Захід був організований учителем історії Квашою Н. В. та учнями групи 14 та 24 за професією «Агент з організації туризму. Адміністратор. Діловод». Основною метою свята було згадати подвиги наших героїв та вшанувати пам’ять тих, які мужньо боролися за вільне майбуття, адже війна не оминула жодну оселю. Із кожної батьківської хати воювали на фронті чоловіки, адже війна – це чоловіча справа, але ці слова спростували  жінки, які пішли на фронт, та ані трохи не було легше тим, які мужньо боролися в тилу.

Пам’ятаємо героїв, які полишили після себе неоціненний скарб – вільне майбутнє та з перших вуст розповідали про страхіття війни. Таким героєм був Микола Шепелєв.

 


Сторінка 1 з 11